невидимий — [неиви/диемией і неивиеди/мией] м. (на) мому/ м ім, мн. м і … Орфоепічний словник української мови
невидимий — прикметник … Орфографічний словник української мови
закритий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до закрити. || закри/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Невидимий, прихований. •• Закри/ті пошко/дження мед. пошкодження, що не супроводжуються порушенням цілісності зовнішніх покривів тіла: струси, синці… … Український тлумачний словник
згублений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до згубити. 2) у знач. прикм. Який згубився, зник із поля зору; непомітний, невидимий на тлі чого небудь … Український тлумачний словник
небачний — а, е, діал. 1) Необачний. 2) Невидимий … Український тлумачний словник
невидимість — мості, ж. Абстр. ім. до невидимий … Український тлумачний словник
невидимо — Присл. до невидимий … Український тлумачний словник
незримий — а, е. Якого не можна побачити, неприступний для зору при певних умовах, у певний момент; невидимий. || у знач. ім. незри/ме, мого, с. Те, чого не можна побачити, що неприступне для зору. || Зовні непомітний, але дія, вплив і т. ін. якого… … Український тлумачний словник
прихований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до приховати. || прихо/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Який не має яскраво виражених ознак; ледве помітний. 3) у знач. прикм. Який не виявляється відкрито або повною мірою; стримуваний. || Невидимий або… … Український тлумачний словник
схований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до сховати. || схо/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Закритий, невидимий; прихований … Український тлумачний словник